фото: Tech Insider
фото: Tech Insider
Інформаційний простір навколо мобілізації в Україні формується переважно через емоційний та маніпулятивний контент. Згідно з дослідженням Центру досліджень «Детектора медіа», офіційні роз’яснення держави складають лише близько 8% відео за відповідним хештегом.
Основні маніпулятивні наративи
Аналітики виділили кілька ключових тем, які домінують у стрічках користувачів:
Акцент на силових методах: найпопулярнішими є ролики із зображенням застосування сили під час мобілізаційних заходів. Такі відео часто публікуються без контексту, створюючи враження масовості подібних інцидентів.
Сумніви у законності: поширюються твердження про нібито «нелегітимність» мобілізації, що супроводжуються вибірковими коментарями «експертів» або маніпуляціями з нормами законодавства.
«Несправедливий» розподіл: просуваються тези про те, що служити мають лише окремі категорії (чиновники, поліціянти), що посилює соціальну напругу.
Пропаганда уникнення служби: фіксуються повідомлення, що подають ухилення як спосіб «порятунку», іноді з комерційною рекламою послуг із незаконного виїзду за кордон.
Методи впливу та технології
Для посилення негативного сприйняття окремі акаунти системно публікують критичний контент, імітуючи поведінку звичайних користувачів. Також зафіксовано використання штучного інтелекту для створення фальшивих заяв публічних осіб щодо корупції або зловживань у системі мобілізації.
Висновки аналітиків
Дослідження, засноване на аналізі видачі TikTok за хештегом «мобілізація», вказує на те, що брак системної офіційної комунікації у поєднанні з фрагментованим відеоконтентом створює сприятливе середовище для підриву довіри до мобілізаційної політики.
Читати також: YouTube сповіщатиме політиків і журналістів про дипфейки з їхньою зовнішністю