Ярослав Головченко, керівник АЗОВ.ONE | джерело: АЗОВ.ONE
Ярослав Головченко, керівник АЗОВ.ONE | джерело: АЗОВ.ONE
Вони першими дізнаються про потреби бійців на полі бою та працюють над тим, щоб якомога швидше покрити їх. Основні сфери — безпілотні літальні апарати, транспорт, зв‘язок та медичне приладдя. Так влаштована система в АЗОВ.ONE — фандрейзинговому відділі 12-ї бригади спеціального призначення «Азов», де більшість працівників самі служать.
Ми поговорили із Ярославом Головченком — керівником АЗОВ.ONE та чинним військовослужбовцем, який збирає гроші для своїх же побратимів.
Про те, як влаштований фандрейзинг в АЗОВ.ONE зсередини, чому більшість команди — чинні військові та як одна гривня може бути ціннішою за мільйон — читайте у матеріалі «Море людей».
Як з’явився АЗОВ.ONE? У який момент стало зрозуміло, що бригаді потрібен окремий фандрейзинговий відділ?
Після важких та кровопролитних боїв у Маріуполі постало питання відновлення підрозділу. Частину бійців та командирів було поранено та евакуйовано з «Азовсталі». За цей час уже стало зрозуміло, що противник не досяг своїх цілей, і війна переходить у затяжну фазу. Восени 2022 року також відбувся великий обмін, коли повернулися на рідну землю ті, хто розпочав новий етап в історії «Азову» — відновлення боєздатності та масштабування полку. Відтак полк став бригадою.
Було зрозуміло, що масштаби бойових дій стали зовсім іншими. Тому постала потреба в закриті більшої кількості потреб, ніж могла перекрити держава. Причому закривати ці потреби потрібно було не просто швидко, а моментально, щоб якомога швидше відновити боєздатність.
Суспільство дуже активно підтримувало окремих бійців, своїх друзів та рідних в «Азові». Але довгостроково працює лише системна робота. Так і з’явився АЗОВ.ONE
Як виглядає ваша робота зсередини: від моменту, коли з’являється запит від бійців, до моменту, коли обладнання потрапляє на фронт?
Ключова особливість АЗОВ.ONE в тому, що ми є відділом фандрейзингу та забезпечення бригади «Азов». Відтак більшість із нас — чинні військовослужбовці. Є ветерани Маріуполя, є ті, хто долучилися в 2023-му і пройшли кампанії в Серебрянському лісництві, кампанію в н. п. Нью-Йорк (Донецька область). Є вузькоспеціалізовані технічні спеціалісти, які добровільно мобілізувалися. Саме це формує сильну й вмотивовану команду.
Запит від бійців спочатку надходить їхньому безпосередньому командуванню, наприклад — від рівня взводу чи роти до рівня батальйону. Від батальйонів та окремих підрозділів — командуванню бригади.
Далі співставляємо дані: плануємо надходження від держави чи закупівлі на рівні військової частини і потім аналізуємо: у чому в нас найбільша потреба, яку неможливо закрити іншими ресурсами.
АЗОВ.ONE — це кошти людей, які нам довіряють. Тому ми визначаємо найпріорітетнішу закупівлю, постійно порівнюємо та знаходимо найкращу ціну або товар, який потрібен негайно. Маємо базу постачальників, постійний зв’язок із ними та обмін даними з підрозділами. І після закупівлі оперативно передаємо в район виконання бойового завдання.
Що найскладніше у вашій роботі — збір коштів, закупівлі чи логістика?
Система відмінно працює лише в комплексі. За кожним напрямком закріплено відповідального, який проводить фандрейзингові кампанії, взаємодіє з партнерами, веде фінансовий облік. Далі — закупівля та логістика. У всьому є свої труднощі. Звісно, ми розуміємо, що фінансові можливості обмежені як у фізичних осіб, так і в бізнесів. І це з кожним місяцем стає дедалі більшим викликом. Але саме для цього є досвід, мотивація та креатив. Ми постійно створюємо нові формати взаємодії і колаборацій, і це дає змогу не лише тримати рівень, а й суттєво зростати. Фандрейзинг став складовою національної безпеки, і ним дедалі більше цікавляться, зокрема, й міжнародні партнери.
Сьогодні в Україні тисячі зборів. Чому люди мають довіряти саме АЗОВ.ONE?
Як вже було зазначено, АЗОВ.ONE — це військові для військових. У нас інший рівень мотивації, бо ми працюємо для своїх же побратимів. Ми вибудували ефективний системний механізм, яким зараз цікавляться навіть за кордоном. Маємо чіткий і зрозумілий фідбек щодо результатів застосування обладнання, адже закуплені нами засоби змінюють обстановку на полі бою.
Бригаду «Азов» постійно залучають на найважливіші ділянки фронту. Ми зупиняли наступ в Серебрянському лісництві, ми зупиняли прорив противника в н. п. Нью-Йорк, нами були стабілізовані ділянки фронту на Добропільському та Покровському напрямках. І це все — ефективна бойова робота, застосування різної номенклатури засобів, закуплених, зокрема, й АЗОВ.ONE. Ми купуємо тільки те, що дійсно потрібно.
Чи є у вас внутрішні правила або фільтри: на що збір можна оголосити, а на що — ні?
Звісно. Збір формується на основі потреби підрозділів. Ми працюємо напряму: верифікуємо і затверджуємо запити через командування. Враховуючи обмежені ресурси, щоб бути ефективним, необхідно якісно визначати пріоритети.
Хто сьогодні донатить більше: звичайні українці, бізнес чи міжнародні партнери?
Рівноцінно. Для кожного напряму ми маємо свої формати взаємодії. Наприклад, механіку «дружніх банок» для звичайних українців або колаборації з бізнесами щодо продажу унікального мерчу чи атрибутики. Міжнародні партнери також дедалі активніше долучаються до допомоги. Наша мета для міжнародної аудиторії — показати, які неймовірні речі роблять українці. Як, здавалося б, незначний донат знищує армію противника, що значно переважає кількісно.
Що ви робите, щоб люди бачили результат своїх донатів, а не просто цифри на банці?
Звітність. На різних етапах. Ми демонструємо, що це не просто дрон-ретранслятор, а засіб, який забезпечує стійкий сигнал для БпЛА та допомагає зупинити наступ противника. Що це не просто партія наземних роботизованих комплексів, а запорука успішних логістичних операцій і забезпечення нашої піхоти на передовій. Що це не просто медевак — це врятовані життя.
Яка найбільш неочевидна потреба війська, про яку цивільні майже не думають?
Як-то кажуть, диявол у дрібницях. Ми закуповуємо багато технічних компонентів та інфраструктури для ударних засобів. Наприклад, приймачі чи передавачі для FPV. Противник постійно змінює частоти управління та інфраструктуру засобів РЕБ. Ми реагуємо, думаємо наперед і так само перебудовуємо свої канали управління, щоб якісно уражати піхоту й техніку. Дрони постійно потребують допрацювання, а позиції перебувають під постійним вогнем, через що втрачається майно. Тому ми постійно купуємо базові речі: EcoFlow, генератори, системи Starlink. Адже без них немає зв’язку, немає управління військами, без них дрони не літають. Красива картинка ураження ворожої техніки — лише результат роботи цілої інфраструктури непомітних технічних засобів.
Який збір для вас був найважчим або найризикованішим?
Станом на зараз він ще триває. Це найбільша фандрейзингова кампанія та наймасштабніший збір в історії «Азову» — Східний Бар’єр. Його мета — 250 млн грн. Це величезна сума. Половина коштів піде на закупівлю засобів протиповітряної складової для прикриття наших наземних військ: перехоплювачів, засобів РЕБ та іншого обладнання. Інша ж половина — на ударні дрони середнього радіуса дії. Нещодавно вже було опубліковано відео, де азовські безпілотники літають над Донецьком і контролюють логістику противника. Лише захищаючись, війну не виграти. Ми завдаємо відчутного удару у відповідь.
Цей збір має на меті змінити хід бойових дій. Мотивувати людей продовжувати підтримку й долучатися до справи. Бо противник не зупиняється. Його потрібно зупинити.
Чи був момент, коли ви думали: «Ми це не закриємо»?
Найкращий результат дає системна робота. Тому перед відкриттям будь-якої фандрейзингової кампанії ми реалістично оцінюємо власні сили та ресурси. Щось іде повільніше, щось — швидше, ніж очікували. Але думки «Ми це не закриємо» не було і не буде. Наша мета — забезпечення одного з найефективніших підрозділів країни. Тому самого поняття «неможливо» для нас просто не існує.
Який проєкт АЗОВ.ONE ви вважаєте найуспішнішим і чому?
Не можна визначити один окремий проєкт. Кожна кампанія націлена на зміну бойової обстановки на нашу користь. За рахунок того, що ми збираємо кошти лише на найпріоритетніше, це дає свої результати.
Коли була потрібна техніка, ми закрили збір на бойові броньовані машини. Коли виникла потреба в медеваки, запустили відповідну кампанію. Противник збільшив кількість FPV у небі — зібрали кошти та закупили засоби РЕБ. Оптоволоконні дрони показали найкращий результат — закупили 750 одиниць та нищимо ворога.
Зараз діємо так само: збором Східний Бар’єр закриваємо небо над піхотою й атакуємо у відповідь, знищуючи логістику противника.
Як ви ставитесь до блогерів, які відкривають збори? Це допомога чи хаос?
Це чудово. Будь-яка допомога — це важливо. Головне, щоб це були потрібні засоби і вони надходили тим підрозділам, які вміють ефективно оперувати ними.
Як змінюється поведінка людей: вони донатять менше чи просто обережніше?
На жаль, донатять менше, і на це є об’єктивні чинники. Але позитивним справді є те, що люди донатять обережніше. Від емоцій у 2022-му до розуму в 2026-му, і це правильно. Ми тішимося, коли бачимо збори на необхідне майно для професійних і справді ефективних підрозділів.
Якщо людина може донатити тільки 50 гривень, чи має це значення?
Кожна гривня, без перебільшення, є вагомою. Ви не уявляєте дійсних потреб фронту. Противник перебудував економіку на воєнні рейки. Залучив максимальний ресурс. Ми протидіємо одній з найбільших економік світу. Тому кожен має включатися в оборону, нехай навіть однією гривнею. Донат — це насамперед форма залученості. Вашої взаємодії та внеску в оборону держави.
Яка найцінніша пожертва, яку ви пам’ятаєте?
Найцінніша пожертва — та, яка направлена вчасно. Яка дає змогу закрити потребу фронту саме тоді, коли це необхідно. Іноді одна гривня, яка вже є на рахунку, цінніша за мільйон, який перерахують через рік.
Цей матеріал став можливим за підтримки програми «Голоси України»/ SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. «Голоси України» / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
Читати також: Після фронту: як служба супроводу «Азову» допомагає бійцям повертатися до життя