«Море Людей»
«Море Людей»
В 2022 році стіна на Дерибасівській, заклеєна плакатами, перетворилася на символ того, що місто не просто тримається, а чинить супротив. Цієї зими плакати були приховані банерами, а нещодавно одесити знову побачили стіну проєкту «Воля не смерть». Для куратора проєкту Володимира Уманенка (Умми) — це не просто плакати, а позиція громадянина та спосіб залишатися людьми під час війни.
«Море Людей» розпитали Умму про весняне оновлення експозиції, стріт-арт, який не пускають у музеї, та про те, як ця творчість стає візуальним символом міського спротиву.
Володимир розповідає: все починалося з пошуку свободи в самому центрі міста, яке опинилося під загрозою.
Від «книжки» до головної вулиці міста
Історія проєкту розпочалася в перші місяці повномасштабного вторгнення. Тоді локація була іншою, але запит на висловлювання — той самий.
«Це починалося на книжці. Тоді це було єдине вільне місце, в якому збиралися люди, в якому можна було розмістити ці роботи».
До травня 2022 року плакати жили на «книжці», а коли Дерибасівську знову відкрили для містян, проєкт перемістився сюди. Порожня стіна в самому серці Одеси швидко стала чимось більшим, ніж просто галереєю просто неба. Вона перетворилася на інструмент підтримки.
«Під час війни все говорить про війну і говорить про те, щоб ми не згиналися, щоб ми працювали і були кращими, залишалися людьми».
Співтворчість із містом
Ця стіна — живий організм. Вона змінюється не лише через рішення куратора, а й через реакцію перехожих. Уманенко згадує знакову роботу із зображенням путіна, яка стала об’єктом «народного редагування». Глядачі самі доповнювали та змінювали плакат, поки він остаточно не трансформувався.
Мистецтво на вулиці недовговічне: дощ, вітер і час поступово «знецінюють» папір. Узимку експозицію закривали банерами, щоб зберегти простір, але з приходом весни стіна знову заговорила. У квітні банери зняли, а митці взялися до відновлення.
Мрія про галерею
Для Уманенка цей проєкт — не просто волонтерська ініціатива, а бачення Одеси майбутнього. Міста, де мистецтво належить людям, а не лише закритим музейним залам.
«В місті має бути якась стріт-галерея, в якій можуть працювати митці, які не попадають у галереї або музеї, а взагалі займаються вуличним мистецтвом».
Сьогодні команда проєкту закликає підтримати створення демократичної вуличної галереї. Це простір, який шануватиме Одесу, Україну та кожного, хто створює нові сенси просто зараз, посеред війни.
Читати також: До Дня Незалежності випустять нову марку: українців запрошують подати ескізи