Масова загибель морських коників в Одесі: що каже екоінспекція і чому екологи не згодні

На узбережжі Чорного моря — від пляжу «Ланжерон» до 16-ї станції Великого Фонтану — 27 січня 2026 року зафіксували масовий викид загиблих морських коників (Hippocampus guttulatus). Цей вид занесений до Червоної книги України.

Що кажуть у Держекоінспекції

Як повідомили у Державній екологічній інспекції Південно-Західного округу, найбільш імовірною причиною загибелі тварин став потужний шторм південно-східного напрямку, який передував події.

За словами фахівців, у поєднанні з низькою температурою води, обмеженою рухливістю морських коників у зимовий період, відсутністю природних укриттів та підвищеною чисельністю популяції це могло призвести до відриву тварин від субстрату, винесення їх на берег і подальшої загибелі.

Водночас, після проведення аналізів води, в інспекції заявили, що версія про токсичне забруднення моря як причину масової загибелі морських коників є вкрай малоймовірною.

Одеські екологи розкритикували висновки Держекоінспекції

Після публікації звіту Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу з критичною заявою виступив голова Одеського підрозділу Національного екологічного центру України і громадський діяч Владислав Балінський. Він назвав ці висновки поверхневими та такими, що, за його словами, «легалізують екологічну катастрофу».

Головний сумнів у експерта викликала методика відбору проб. За його словами, інспекція робила висновки про відсутність забруднення, спираючись на поверхневі проби води, тоді як морські коники взимку перебувають на глибинах 10–15 метрів, у стані фізіологічного торпору, закріплені на кам’янистих банках.

Балінський стверджує, що можливі забруднювачі — зокрема полімеризовані залишки олії після грудневого розливу — мають властивість осідати на дно, формуючи ліпідно-мінеральні агрегати, які не можуть бути зафіксовані аналізом поверхневих вод.

«Шукати сліди олії на поверхні після того, як вона тижнями осідала та проходила гідродинамічну сепарацію вздовж кам’яних банок — це свідома фальсифікація роботи», — заявив він.

Які аналізи, за словами еколога, не провели

У заяві Балінського йдеться, що у звіті відсутні ключові для такої ситуації дослідження, зокрема:

• гістологічний аналіз зябер загиблих морських коників;
• хроматографічний аналіз тканин на наявність ліпідних полімерів;
• аналіз мідій (Mytilus galloprovincialis), які є природними фільтраторами та можуть накопичувати токсини.

Ці організми могли б дати об’єктивну картину придонного забруднення.

Торпор — не причина загибелі?

Окремо Балінський критикує аргументацію про «низьку рухливість» морських коників через холод. Він наголошує, що стан торпору є захисним механізмом, а не фактором ризику.

За його словами, у цьому стані хвіст морського коника працює як механічний «замок», що дозволяє тварині місяцями утримуватися на субстраті навіть за температури +2…+5 °C. Температурний режим січня 2026 року еколог називає типовим для зимівлі виду.

«Жоден зимовий шторм не в змозі створити значний температурний градієнт у відносно гомотермічному заливі. Якби температура була причиною, ми б бачили такі викиди щовихідних при кожному зимовому штормі», — зазначив Балінський.

Також еколог звернув увагу на те, що разом із морськими кониками на узбережжі не було знайдено макрофітів чи субстрату — мідій або водоростей, до яких вони зазвичай прикріплюються.

На його думку, це свідчить про те, що коники могли загинути або втратити життєздатність до шторму, а сам шторм лише виніс тіла на берег.

Гіпотеза еколога

Балінський припускає такий ланцюг подій:

• грудневий розлив олії → її полімеризація та осідання на дно;
• накопичення забруднювачів у придонних «пастках»;
• поступове ураження зябрового апарату морських коників, гіпоксія, загибель;
• винесення тіл на берег під час січневих течій.

Еколог закликав до проведення повноцінної токсикологічної експертизи бентосу, а також перегляду підходів до розслідування подібних випадків.

Позицію Балінського підтримав біолог і начальник науково-дослідного відділу нацпарку «Тузлівські лимани» Іван Русєв. За його словами, у нацпарку в ці ж дні проводили моніторинг узбережжя Чорного моря. Було обстежено близько 15 км берегової лінії, однак жодного загиблого морського коника там не зафіксували.