Як працював Одеський зоопарк під керівництвом Ігоря Білякова

«Мій контракт закінчено, більше я не директор зоопарку. За час мого керівництва було зроблено дуже багато, зоопарк став набагато кращим, всі одесити це бачать. Але ще більше не зроблено, багато проблем, які потребують вирішення»,

— так 16 квітня 2026 року Ігор Біляков оголосив про свій відхід з посади директора Одеського зоопарку.

Його каденція, що тривала з 2013 року, стала для Одеси символом контрастів: від кумедних новорічних кліпів до гучних кримінальних справ, від ошатного нового входу до «загадкових» смертей тварин у затісних вольєрах.

«Море Людей» зібрали основні факти, які супроводжували його керівництво.

x

Мільйони на опалення: справа «пічки» та інженера

Одним із найгучніших ударів по репутації адміністрації став скандал із системою опалення. Поки в соцмережах обговорювали, чи не мерзне взимку слониха Венді, правоохоронці в березні 2026 року викрили схему розкрадання 4,7 млн грн, виділених на ремонт котелень.

Слідство встановило, що понад 2,5 млн грн були виведені через фіктивні акти. Головним фігурантом, окрім директора фірми-підрядника, став інженер технагляду, який отримав підозру за погодження недостовірних документів. Саме через цей «паперовий» ремонт інфраструктура, на яку скаржилися активісти, залишалася в критичному стані.

Смерті тварин: «природний відбір» чи неналежний догляд

У 2024 році депутатка Анастасія Большедворова висловилася щодо закладених в проєкті бюджету на наступний рік витрати на закупівлю нових тварин для Одеського зоопарку. Тодішній міський голова Геннадій Труханов у відповідь запропонував викликати директора установи Ігоря Білякова, щоб отримати пояснення.

Після його прибуття депутатка зачитала відповіді зоопарку на запити щодо загибелі тварин. У відповідь Ігор Біляков заявив, що умови утримання тварин у зоопарку є належними, а причиною їхньої смерті здебільшого є природне старіння:

«В нашому зоопарку немає проблем із годуванням тварин. З кормами все гаразд. У нас добре працює ветеринарна служба. Догляд гідний, і тому наші тварини, звісно, помирають, але в невеликих кількостях».

Зокрема, йшлося про «загадкову» загибель білки, тоді на сесії міськради колишній мер Труханов із іронією припустив, чи могла білка загинути внаслідок самогубства. Після цього в сесійній залі пролунав сміх.

Протягом 2024–2026 років зоопарк переслідувала серія смертей, які Біляков називав природними, а активісти — наслідком умов утримання:

Леопард: у грудні 2024-го хижак напав на працівника і був застрелений поліцією. Причина — грубе порушення техніки безпеки персоналом.

Ведмідь Бумер: помер у березні 2026-го. Адміністрація звинуватила «циркове минуле» звіра, активісти — тісний вольєр.

Левиця: загинула у віці 23 років. Біляков підкреслював, що це поважний вік, проте інформацію про смерть намагалися не афішувати.

Зоозахисники UAnimals подали заяви до поліції, звинувачуючи керівництво у жорстокому поводженні:

«Одеський зоопарк не забезпечує для своїх тварин належних умов. У соцмережах ширяться численні фото й відео, на яких ми бачимо змучених, хворих і навіть мертвих тварин».

x

Попри те, що поліція спочатку не знайшла порушень, прокуратура таки відкрила провадження (ч. 1 ст. 299 ККУ), а Екоінспекція зафіксувала реальні невідповідності нормам площі вольєрів.

Не зважаючи на шлейф скандалів, Біляков утримував підтримку містян завдяки активній участі зоопарку в порятунку диких тварин. Показовим став грудень 2025 року, коли після ворожих атак на портову інфраструктуру стався витік соняшникової олії в Чорне море. Пляжі Одеси опинилися в стані екологічної катастрофи.

Зоопарк став головним хабом реабілітації: лише за один ранок 24 грудня одесити принесли фахівцям понад 200 забруднених птахів. Біляков особисто координував процес, консультуючи містян, як правильно очистити пір’я господарським милом, та наголошував на небезпеці самостійного випуску тварин у воду.

«Одразу випускати не можна. Птах без жирового покриття може просто потонути. Крім того, важливо змусити їх їсти, адже в неволі вони часто відмовляються від їжі», — пояснював він тоді журналістам.

Інфраструктура на власному ентузіазмі

Біляков стверджує: зоопарк роками виживав самотужки. Програма «Зоопарк 100», що передбачала масштабну реконструкцію, майже не фінансувалася.

«Ми починали з критичних точок: переселили вовків, тигрів, ведмедів. Нові вольєри будували власними силами, за кошти вхідної каси. Але потужностей зоопарку не вистачає для повної реконструкції», — пояснив він.

На тлі цих проблем виникла акція протесту «Ми живі, ми не експонати», де активісти вимагали повного аудиту та приведення умов до європейських стандартів.

x

Залаштунки звільнення

Завершення «епохи Білякова» супроводжувалося кадровим скандалом. Новою виконувачкою обов’язків стала Олександра Швець — ексдиректорка приватного «Біопарку». Призначення без конкурсу викликало шквал критики. Депутатка Анастасія Большедворова назвала це «закулісними іграми», а Петро Обухов запропонував повернути Білякова як в.о. на час проведення прозорого конкурсу, аби уникнути конфлікту інтересів із приватним бізнесом Андрія Кисловського.

Сам Біляков у інтерв’ю для «Моря Людей» визнав:

«Продовження контракту — це прерогатива мера. Якщо я з якихось причин не влаштував міську владу, це їхнє право. У мене немає сумніву, що проти мене велася добре фінансована замовна кампанія».

А у коментарі щодо своєї наступниці виявився лояльнішим за політиків:

«Ну, людина адекватна, досить фахова. Вона ветеринарний лікар, любить тварин. Нічого проти неї сказати я не можу», — зазначив він.

Що далі

Попри всі скандали, Біляков залишає посаду з петицією на свою підтримку від частини одеситів, які вдячні йому за відкритість та порятунок тварин під час війни.

«Головне — не моя персоналія, а сам зоопарк. Треба не дати його знищити. Ходять чутки про забудову, але юридично це неможливо, бо це територія природно-заповідного фонду», — підсумував екс директор.

За повідомленням видання «Думська», під тиском громадськості та петиції, що зібрала понад тисячу голосів за добу, мерія змінила тактику: «Ставленицю Кисловських» Олександру Швець планують прибрати з посади в.о. директора вже за тиждень. Замість неї обов’язки очільника виконуватиме інший заступник, а сам Ігор Біляков обійме посаду заступника з науково-дослідної роботи. А директора зоопарку нарешті обиратимуть через відкритий конкурс. Екскерівник уже заявив, що найімовірніше візьме в ньому участь.

Чи стане майбутній конкурс чесним змаганням ідей, чи лише «ширмою» для перерозподілу впливу — покаже час. Проте одесити чітко дали зрозуміти: доля муніципального звіринця — це не лише питання мерії, а справа всієї громади.

Цей матеріал став можливим за підтримки програми «Голоси України»/ SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. «Голоси України» / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.

 

Читати також: Перенести чи реконструювати: що відбувається навколо Одеського зоопарку